Мені сподобалось. Все було за жанром. І загублений звук, якій всетаки привезли, і злива, і саудчекі під гул присутніх, і племя стрибаючих мавп перед сценою, і відірвані шнури апаратури, і обряд свята ІВАНАКУПАЛА, весела дівчина на ровері посеред галявини, козаки з кулішом (децел пересолили але смачний) і ще багато запланованного та експромту. Також наметове містечко, хмельні музикі, щойно відігравщі, та новоприбулі і знову витівки племенних мавп. Оптимістичний ведучій та витриманий звукач(якому весь час заважало робити свою роботу племя невгамовних макак, що висмикували шнури)і ось вже звукач Гонза виливає свої думки про мавп і куда їм піти і все продовжеуться. Професійна сцена та доволі якісний звук (невраховуючи племенних приматів) цікаві та різнопланові гурти все зливається в щось надзвичайне.
Але саме головне – це саме місце старого напівзруйновоного млина та його надзвичайна енергетика(кажуть на млинах живуть такі ось спостерігачі з іншої сторони всесвіту). Злива на другий день фесту, залишились справжні МЛИНОМАНИ, навіть відсутність деяких анонсованих команд не зігнула дух МЛИНАРІВ. Якщо фест вистоїть проти бюрократів та політичних інтриг, тай відбудиться наступного року я обовязково там буду.